Ринок праці в Україні після війни: яка робота чекає HR після перемоги

Поки все триває, ми не задумуємося, що чекає роботодавців та нас, HR-ів, по завершенню війни. Все точно закінчиться нашою перемогою і тоді доведеться засотати рукави, порахувати наші втрати та надбання та багато-багато працювати. А що робити вже зараз? Аналізувати та готуватися до часів після перемоги. Бо там на нас чекає багато того, що ми ніколи не робили. 

В статті розкажемо про те, як зміниться ринок праці після війни, які є очікування по прогнози.

Як сильно змінився ринок кадрових ресурсів за останній час. Реальна ситуація на ринку праці: еміграція/вимушене переселення

За даними Центру економічних стратегій за кордоном зараз знаходяться понад 4 мільйони вимушено-переміщених українців: серед них 48% дорослі та 52% неповнолітні діти.

Згідно зі статевим розподілом, серед цих мільйонів українців, що були вимушені залишити Україну, понад 83,4 % складають жінки, решта 16,6 – чоловіки.

Портрет тих, хто виїхав через війну: еміграція/вимушене переселення 

Серед людей, що залишили Україну – найефективніші, найбільш працездатні жінки. 70% із них мають вищу освіту (рівень "Спеціаліст", "Магістр") та можливо планують повернутись. Більшість із них були готові займатись підприємницькою діяльністю і мають досить високий рівень мобільності. 

• 52% – вища освіта 
• 18% – неповна вища освіта 
• 20% – професійно-технічна  освіта 
• 10% – без  освіти

Якщо ми порівняємо цю ситуацію із картиною в 2021 році, то в Україні базову вищу освіту мали лише 29,1% всіх громадян від 25 років і старше. Вікова діаграма, частка серед тих, хто виїхав, у розрізі економічно-активного населення:

• вік здебільшого складає 35-49 років (42,2%) 
• 25-34 років (18,5%)
• 50-56 років (12,8%) 

Тобто, основну частину міграції складають освічені, молоді, активні жінки, які готові переїздити, які мають досить серйозну соціальну мотивацію у вигляді дітей, які мають можливість розпочати власний бізнес або працевлаштуватися за кордоном. Із ни планують повернутися в Україну приблизно 49,9% (опитування на кінець 2022 року). На той момент ще не настала певна психологічна фаза втоми від довготривалої війни, люди ще не відчули внутрішній удар, що війна вже триває рік.

Частка тих, хто планує повертатись, у кожній із вікових груп населення:

• 56% – 18-24 роки
• 51,6% – 25-34 роки
• 46,2% – 35-49 років
• 49,8% – 50-65 років
• 73,8% – 65+ років

Слід враховувати, що на прийняття рішення про повернення додому впливають такі фактори: 

• Психологічний синдром – “ювілейна дата”, за якою слідує або ейфорія (я можу все!), або втома, від якої може накрити серйозна депресія (війна не закінчується, я вже більше не можу)
• Згідно з історичною статистикою повертається 30-40%, а також існує висока ймовірність виїзду чоловіків після відкриття кордонів до своїх родин на постійне проживання. 
• Варто також зважати на ефект спіралі мовчання Нойман – це коли людина, відповідаючи на питання, висловлює не свою реальну точку зору, а надає очікувану відповідь, адже боїться сказати те, що думає насправді, або має внутрішній конфлікт з цього питання, бо спільнота це не сприйме або сприйме негативно. 
• Висока ймовірність повернення людей, які перебували у міграції строком не більше 1,5-2 роки 

Тому значна частина людей, які виїхали, не повернуться. Та імовірно очікуємо другу хвилю міграції. Вже зараз можемо передбачити дуже серйозне вимивання людських ресурсів у майбутньому: молодих, активних, освічених людей  із демографічної карти України. 

Як це все впливає на українську економіку. Втрати української економіки від еміграції робочої сили 

Загальні втрати економіки України через відтік робочої сили та зниження споживання. Їх можна розділити на 3 сценарії – від песимістичного до оптимістичного: 

• Через зменшення кількості внутрішніх споживачів, економіка України може втратити до 7,71% ВВП за песимістичним сценарієм.
• Оптимальний середній сценарій – втрата 5,15% ВВП.
• Оптимістичним прогнозом можна вважати втрату 2,55% ВВП у звʼязку з еміграцією.

Це означає удар одразу по декільком напрямкам: 

1. Бізнес, особливо той, який знаходиться у соціальній сфері, понесе серйозні економічні наслідки.
2. Через те, що попит на товари та послуги буде поступово знижуватися, а кількість робочих місць, які могли би бути створені завдяки обороту товару та інвестиціям, не збільшиться, особливо у швидких моделях бізнесу, економічне зростання не відбудеться.
3. Робочі місця будуть скорочуватися і це виглядатиме, як змія, яка кусає себе за хвіст: зменшення товарообороту, зниження ВВП, розорення та закриття бізнесу, зниження в цілому рівня життя і на цьому фоні зростання безробіття, збільшення проценту людей, чиї доходи нижче прожиткового мінімуму і які знаходяться за межею бідності. 

Вплив українських мігрантів на економіку країн ЄС

В Європі прогнозують економічне зростання та збільшення споживання товарів, враховуючи приходу нової робочої сили. Завдяки притоку освіченої та висококваліфікованої робочої сили, зростання виробництва і споживання товарів у Європі протягом наступних 3-х років становитимуть:

• В тих країнах, в які приїхала найбільша кількість українців, ВВП складе 2,3%: Естонія, Польща, Чехія
• У Німеччині останнє ВВП складає 0,65%

Дії європейських країн задля утримання українських мігрантів

Безумовно, європейські країни зацікавлені в тому, щоб наші громадяни залишись, інтегрувалися в їхню культуру, країну. Європа сприймає українських жінок із дітьми як великий ресурс, який швидко адаптується та інтегрується в суспільство. Для їх утримання вже зараз починають запроваджувати спеціальні програми, такі як:

• допомога в працевлаштуванні;
• визнання українських дипломів про вищу освіту;
• спрощена схема та безоплатне влаштування дітей до садочку, школи та університету;
• багато країн зараз розглядають внесення змін до системи оподаткування.

Всі ці дії спрямовані на те, щоб люди не виїжджали, тому що Європа давно перебуває у пошуку нових трудових ресурсів. Тому їх повністю влаштовує приріст нових людей, близьких до європейських цінностей, культури і наявність дітей в такій кількості. Ніколи раніше, за всю історію Європи, до них не приїздила така кількість освіченого перспективного населення. 

Враховуючи ці фактори, ми розуміємо, що еміграція в Україну іноземних громадян також буде досить складна: 

• сама ситуація в Україні не спонукає до переїзду
• значні виклики через руйнування інфраструктури
• високий рівень злочинності
• буде досить жорсткою система контролю громадян на повернутих Україні територіях, з населенням, яке потребуватиме реінтеграції 
• питання пов'язані з особистою безпекою, через велику кількість зброї в приватних руках 

Тобто, країна не буде такою привабливою для еміграції, як нам хотілось би. Варіантом для отримання доступу до міграційних ресурсів можуть бути ті країни, які бідніші за Україну. Тут виникає питання про  жорстке міграційне законодавство в нашій країні. Емігрувати в Україну та отримати робочу візу дуже дорого – у 2021 році в середньому це коштувало 25-30 тис. гривень за страхування та отримання робочої візи. Погодьтесь, що зарплата в такому випадку повинна бути досить високою і не може бути нижчою за 25 тис. гривень. 

Крім цього є момент культурний – на жаль, українська спільнота не дуже толерує інші національності, особливо якщо ці нації відносяться до зовсім інших типів культури, релігії, зовнішності, та ін. 

Повернення ветеранів та ветеранок. Як це вплине на працевлаштування? 

Віковий розподіл бійців та бійчинь Збройних сил України: 

• 21-30 років – 18,9% 
• 31-40 років – 36,4%
• 41-50 років – 32,9%
• 51-60 років – 11,7% 
• 60+ років – 0,2% 

Воювати пішли найбільш працездатні, економічно активні громадяни від 21 до 50 років – це більша частина тих, хто був мобілізований. Відповідно, після повернення на підприємства в них потенційно могло би бути ще від 20 до 40 років трудової кар'єри. Але зараз постають питання як допомогти їм реабілітуватися та працевлаштуватися. Якщо ми звернемо увагу на те, які категорії працівників в основному були мобілізовані, згідного нашого, наприклад, підприємства (на мою думку, ці дані будуть релевантні і для інших компаній), більша частина – працівники технологічних спеціальностей. 

Професійний розподіл бійців і бійчинь Збройних сил України: 

• Робітники – 85% 
• Фахівці – 5% 
• Керівники – 10%

Більше 80% мобілізованих працівників найбільш продуктивного віку і з критичних робітничих професій. Про що говорять ці дані? Що значна кількість людей, які пішли воювати, повернуться на робочі місця, які для більшості підприємств є критичними, але при цьому умови роботи на яких можуть бути занадто складними для ветеранів і підприємства не зможуть прийняти воїнів, які повернулися на робочі місця. 

І тут відкривається величезне поле діяльності для HR-ів, щоб продумати, як вирішити ці питання. Інакше люди, які мають легкі травми, посттравматичний синдром, хімічну залежність – потенційні безробітні. А ми, як соціально-відповідальні компанії, які розуміють, що нас очікує кадровий голод, не можемо допустити. 

Повернення ветеранів та ветеранок війни: проблеми, що постають перед Україною

• Після перемоги і повернення мобілізованих перед українським бізнесом постануть питання реабілітації ветеранів та ветеранок війни та пошуку нових робочих місць для людей з інвалідністю.
• У бізнесі та суспільстві відсутні комплексні програми реабілітації військових із ПТСР і хімічною залежністю, а робочі місця не адаптовані для працівників та працівниць з інвалідністю.
• 80% людей з інвалідності перебувають на мінімальній оплаті.

Потенційні проблеми зі здоровʼям, які можуть виникнути у демобілізованих бійців і бійчинь, які матимуть обмеження до фізичної праці:

• Протезування – 2% (1-2 група інвалідності, люди, які зазнають дуже значних травм, травматична втрата кінцівок, яке потребує протезування або серйозного лікування) 
• Різні види інвалідності – 10% (1-2 група інвалідності)
• Легкі травми – 16% (але все рівно, навіть легка травма накладає певні обмеження на працевлаштування. Наприклад: якщо працівник під час роботи має підіймати якісь важкі предмети, навіть легка травма хребта, рук чи ніг може призвести до ушкоджень. Тому людина буде не допущена до такої роботи, бо це ризик отримати ускладнення і важке захворювання у майбутньому)  
• ПТСР – 41% 
• Хімічна залежність – 31% (це важка хімічна залежність. І ще майже 60% матимуть легку хімічну залежність: алкоголь та наркотики) 

Для чого я відокремила ці категорії? Вони напряму пов'язані з обмеженнями для роботи. Звісно, що для офісних працівників такі обмеження менш значущі. Для виробничих професій і для інфраструктурних компаній безумовно існують дуже жорсткі вимоги до праці. Люди з 2-3 групою інвалідності можуть бути працевлаштовані, але існують значні обмеження і потрібно провести додаткову підготовку, щоб вони могли бути працевлаштовані. 

Вже зараз багато говорять про те, що кількість людей, які матимуть якісь психологічні наслідки сягатимуть 80-90%. 

І це те, з чим нам потрібно працювати після повернення наших воїнів додому. 

Емоційний стан українців та інші тренди. Оптимістичні та не дуже

Згідно з дослідженням "Емоційно-психологічний стан українців" від Українського інституту майбутнього найбільш гостро виявлені емоційні стани / настрої:

• 39% українців часто відчувають почуття млявості чи втоми, швидку стомлюваність.
• 36% переживають стурбований чи уривчастий сон.
• 35% українців живуть із почуттям тривоги та страху.
• 30% українців відчувають швидку дратівливість.

Зафіксовано 3 емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів: 

• "тривога" (57%)
• "очікування покращень" (46%)
• "надія" (41%)

Загальний середній показник самооцінки фізичного стану – 3,35 бали за шкалою 1-5, де 1 – найгірший, 5 – найкращий.

Загальний середній показник самооцінки емоційного стану – 2,94 бали за шкалою 1-5, де 1– найгірший, 5 – найкращий.

Безумовно, практично всі наші співробітники травмовані та переживають психологічні проблеми різної важкості. Є різні трактування того, що зараз відбувається з українцями. Починаючи з того, що це дуже добре, що люди почали жити тут і зараз, проживати своє життя у моменті – більше реалізують, менше відкладають своє життя на потім і починають свідомо отримувати задоволення від маленьких життєвих радощів. Насправді багато хто з нас боїться дивитися у майбутнє, планувати, відчуваємо неймовірний стрес при думці про те, що буде за кілька місяців, років. З цим пов'язані різноманітні наслідки для здоров'я та відсутність сну. Це вкрай різні емоційні реакції на досить незначні подразники. Це призводить до підвищення рівня насилля як у сім'ї та і в колективах. Це досить жорсткі протистояння по питанням відмінності напрямку релігії, національні питання, і т.д. 

Для роботодавця це ще одна задача – як із цим усім працювати? Так як безумовно, емоційний і психологічний стан – один із найважливіших факторів, який визначає присутність людини на роботі. Є такий термін “презентеїзм”, тобто слід вважати наскільки він був присутній та включений в робочий процес, так і на його продуктивність і як наслідок, наскільки працівник буде вести себе обережно, якщо працює на небезпечному виробництві, наскільки дотримується правил безпеки, наскільки його реакція нормальна та адекватна і чи відповідає це реакції здорової людини. 

Усі ці аспекти стосуються безпосередньо HR-ів: Що ми будемо з цим робити?  Як із цим працювати? Як збільшувати презентеїзм, знижувати рівень стресу та випадання людини з його власного та корпоративного життя? 

Як ми бачимо вже зараз, ці проблеми стосуються всіх українців, винятків немає. Навіть якщо хтось вам розповідає, що він прекрасно адаптувався і почуває себе добре, то це якраз дуже умовне поняття, бо та норма, яку ми вважаємо прийнятною для життя зараз - далеко не норма для решти світу, які живуть без війни. 

Інші тренди українського суспільства

Хочеться відмітити один позитивний оптимістичний тренд, принаймні на сьогоднішній день – стрес допоміг нам стати більш здоровою нацією, як це не дивно звучить. Цікавий феномен! Виявляється, що він не новий у світі і це завдяки тому, що людина може усвідомити свій стрес. Тобто коли людина звикає до свого стану і розуміє чому в неї підвищується серцебиття, на що реагує, чого боїться, з чим готова змиритися, а що не приймає, тоді у нас змінюється фізіологічна реакція на цей стрес. 

Наприклад, якщо людина піддається стресу і це якесь тимчасове явище, коли вона боїться цього стресу або його наслідків, то фізіологічна реакція організму на стрес - різке звуження судин, погіршення кровопостачання, погіршення насичення киснем органів – кисневе голодування мозку, серця, і все це призводить до дуже тяжких наслідків і навіть летальних наслідків. 

А коли людина живе у постійному стресі і її серцебиття у нормальному стані складає, приміром 80 ударів на хвилину, має прискорення дихання, але він не вважає цей стан стресовим, а це стає для нього звичайною реакцією, наприклад повітряна тривога, то замість того, щоб звужуватися, серцеві судини залишаються умовно розслабленими. При цьому серце б'ється частіше, кров набагато швидше проходить по організму, відповідно, мозок і серце краще насичується киснем і гормональний та хімічний склад крові покращується. Це призводить до поліпшення стану нашого здоров'я і ми це бачимо по такому показнику як абсентеїзм. Люди почали менше хворіти такими захворюваннями як грип, застуда і навіть інколи такими серйозними як онкологія та серцево-судинні захворювання. 

Тож, маємо такі неочевидні тренди: 

• Зниження абсентеїзму

У середньому за 2022 рік зниження абсентеїзму становило 0,9%, якщо у 2021 році він був 3,3%, то у 2022 – 2,4%. Водночас, якщо порівнювати найпіковіші з погляду сезонних захворювань місяці, то зниження становить 2,3% (у 2021 році – 4,4%, у 2022-му – 2,1%). При цьому, спостерігається ефект "відкладених захворювань", які, ймовірно, найбільше загостряться на тлі емоційного спаду. Багато нейропсихологів та спеціалістів, які займаються ментальним здоров’ям, попереджають про цей ефект. Коли різко змінюється ситуація і людина із постійного стресу переходить у розслаблений стан, інколи організм може дати збій і до цього випадку організм також потрібно підготувати - і з точки зору усвідомлення емоцій, і з точки зору правильної підтримки організму (вітамінами, харчуванням, фізичними вправами, тощо).

• Зростання конкуренції на ринку праці у зв'язку з майбутніми великими інфраструктурними проєктами

Про що йде мова? Невід'ємний процес відновлення, тож маємо такі післявоєнні тренди – будівництво, оновлення інфраструктури. Прийдуть міжнародні інвестори і людям буде вигідно працювати саме в таких проєктах і відтік кадрів в такі проєкти буде значним.  

• Значне погіршення здоров'я дітей, від новонароджених до підліткового віку

У нашому регіоні ми прогнозуємо таку ситуацію: кожна третя дитина, досягнувши повноліття, не зможе працювати на нашому виробництві за технологічними професіями через проблеми зі здоров'ям. Також ми бачимо зменшення % тих, хто зможе працювати за специфічними професіями. 

Авторські статті та коментарі до них показують виключно експертизу та точку зору їх авторів. Редакція Hurma System може не поділяти думку авторів